Після Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа, Його учні згідно настанови свого учителя залишилися у Єрусалимі чекати 10 днів, на що, - вони самі не знали. Ці 10 днів Апостоли провели не марнуючи, вони прожили їх у молитві і пості, як воно і належеться перед тим, коли щось важливе повинно статися у нашому житті. І ось цей день настав: ”Нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Дії 2:2-4).

The Feast of Pentecost is traditionally considered the birth of what is today known as the Christian Church. The Descent of the Holy Spirit on the Apostles assembled in the upper room and their subsequent address to those who had gathered outside begins the international and intercultural spread of Christianity.

Brothers and sisters, on Thursday the Holy Orthodox Church celebrated the ascension of our Lord and Savior Jesus Christ. On the 40th day after Pascha our Lord stood on the Mount of Olives as he had done so many times during his earthly ministry.

Сьогодні ми згадуємо Перший Вселенський Собор і отців Церкви, які зібралися на цьому Соборі. Чому нам треба згадувати про ці події давно минулих літ? Адже Перший Вселенський Собор відбувся у 325 році, майже 17-ть століть тому. Але він є для нас важливий тому, що цей Собор відстояв у християнському світі головну істину нашої віри, що є осередком нашого спасіння - Божество Господа нашого Ісуса Христа.

During His earthly ministry, Jesus met, spoke with, enlightened, and healed a vast number of people, every single day.  As St. John says, if each and every one of His encounters were written down, the world could not contain all of the books that it would require.  So why did the Holy Spirit guide the Evangelists to record those specific events, those encounters, which we find in the Gospels?  What is it about them that make them somehow special?  As most of you probably know, it is because those encounters that are recorded for us are universal.  In 2000 years, while our technology and science are exponentially beyond what it was then, people are still people- as a species, we really haven’t changed.  And those people about whom we read in Scripture, well, they are us - in some way, they represent all of us, both collectively and personally.  And the lessons that their stories impart are just as applicable to us today as they were 2000 years ago.  Today’s Reading, that of the Blindman, is a classic example of this.

Господь наш Ісус Христос приготовлював Своїх учеників до розлуки з ним та до продовження ними Його місії на землі. Після Свого воскресіння із мертвих Ісус являвся вже прославленим тілом ученикам, жонам- мироносицям, апостолам, вірним, споживав з ними їжу та навчав про Царство Боже, творив чудеса (Ів. 21:6).

Today, on the 5th Sunday of Pascha, the Church celebrates the memory of the Samaritan Woman, who, although unnamed in Holy Scripture, is known to the Church as being St. Photini.  And while I usually point out that each Sunday Gospel Reading contains many things for us to learn, I believe that this particular Reading has as much, if not more, than any of the others.  It is so full of information, of theology, of lessons for us, about how God wants us to live.  Consider, this morning, for example, the manner in which St. Photini went from seeing Jesus as simply a stranger, and a Jew, to seeing Him as a prophet, and then recognizing that, indeed, He is the Christ, the Chosen One of God.  And with this new-found knowledge, she rushed back to the people of her village, to say: Come! Listen to One Who has spoken as no-one else has ever spoken, One Who, without hearing a word from my lips has seen into the depth of my heart, into the darkness of my life, has seen and known everything.

У сьогоднішньому Євангелії ми слухаємо цікаву і глибоку розмову між Ісусом Христом і жінкою-самарянкою. Ця розмова відбувається за містом біля криниці. Ісус Христос, як дійсна криниця, яка має у собі джерело живої води, приходить, сідає біля криниці Якова і чекає на спраглу людину. Розмова відбувається якраз опівдні, коли сонце стоїть в зеніті, коли людина почувається спраглою. І ось Христос сам прийшов до спраглої людини і робить перший крок назустріч їй.

During the period from Pascha to Pentecost, we can’t help but notice the matching of stories between the Gospel and the life of the early Church. This is especially true when we compare Luke and Acts, since they are considered two volumes of a set. The Gospel relates the life of Christ in the flesh, while Acts relates the story of the Risen Christ at work in the church. But we also see this matching in John’s Gospel and Acts, the two texts read closely during this period.

Сьогодні уже приходить четвертий тиждень після Світлого Христoвoгo Вoскресiння, якoгo всi християни чекали з великим нетерпiнням, в якoму кoжний iз нас вiдчуває велику радiсть i має надiю на майбуття i життя вiчне. Ми вдячнi Всевишньoму Бoгу за Йoгo благoслoвiння i безмежну любoв дo нас. Гoспoдь, який дає нам життя i все, щo ми прoсимo у нього, вимагає від нас вiдкрити нашi серця у любoвi дo ближньoгo, у пoкаяннi, i дoдержаннi Йoгo запoвiдей.