Повчання про Страшний або Останній суд було сказано Ісусом Христом декілька днів до розп'яття. Бог створив наших прапредків Адама і Єву і вони жили в раю. “І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіка і жінку створив їх” (Буття 1, 27). Бог приходив до Адама і Єви і з ними говорив. Бог створив людей для вічного життя. По намові диявола, Адам і Єва з’їли з дерева пізнання добра і зла, що було заборонено Богом. Вони згрішили, тобто порушили заповідь Божу. Адам і Єва пізнали зло і стали смертними людьми. Вони в собі знівечивши подобу Божу і за це були вигнані з раю.

This morning we continue with the Sundays of preparation for our beginning of the journey we all make during Great Lent. We began two Sundays ago with the time of preparation for the Great Fast with being reminded of the importance of humility for our journey as we heard the parable of the Publican and Pharisee. Then last Sunday with the parable of the Prodigal Son, we were reminded of how the Love of God is central to our making this journey. Now we come to the Sunday of the Last Judgment as we are now reminded the reason for this journey we soon will embark upon: that with humility and aware of the Love of God for us, we begin this journey of cleansing of soul and body not only to properly celebrate the coming Feast of Feasts but to prepare ourselves for the coming day of the Last Judgment. We prepare ourselves in this way so that on that terrible and awesome Day when our Lord Jesus Christ returns to judge the living and the dead, we may be found worthy to stand on the right hand with those who lived their lives responding to the Love of God by extending that Love to our fellow man.

Продовжуючи готувати нас до Великого посту Св.Церква, як любляча мати,намагається нам допомогти підготуватися до цього важливого духовного періоду. Минулої неділі на богослужінні ми згадували про дві євангельські постаті, одна з яких у пихатості серця вихвалялася перед Богом своїми чеснотами - фарисей, а друга - митар, усвідомивши свій духовний стан, стояла здалеку і оплакувала прожите у беззаконні життя.

In today's Gospel lesson we heard the parable about the young son who got tired of his father's surveillance and asked for his portion of the inheritance. After receiving it, he went away into another country where he lived prodigally and spent all his riches. Soon there was famine and the young son did not have anything to eat. He came to his senses and decided to return to his father and ask for forgiveness. The father sees him coming from afar, clothed in rags and weak, is filled with compassion and runs out to meet him, falls on his neck and kisses him. As St. John Chrysostom reminds us......

In the Orthodox tradition, humility has often been called the “mother of all virtues,” and pride has been named “the cause of all sin.” The wise and honest person is the one who is humble.
    Pride goes before destruction, and a haughty spirit before a fall.
    It is better to be of a lowly spirit with the poor, than to divide the spoils with the proud.
    A man’s pride will bring him low, but he who is lowly in spirit will retain honor. (Proverbs 16:18, 16:19, 29:23)

У сьогоднішньому Євангелії ми чули про Ісуса що проходив через Єрихон по дорозі до Єрусалиму. Якщо б ідея цього уривку була застосована у якійсь історії чи поемі то вона б не привернула нашу увагу. Але в Біблії кожне слово має своє значення і зв'язок. Я буду зосереджуватися на сьогоднішньому Євангелії і покажу вам глибше значення цього уривку з Біблії і як воно може служити нам за приклад.